Що маємо?

Що маємо?

У відповідності зі ст. 124 Конституції України: «Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.., народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних».

Згідно статті 383 КПК України суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Як передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», сформований список присяжних був затверджений на сесії Перевальської районної Ради. Громадяни, які увійшли до цього списку дали на це свою згоду і їх персональні данні відповідають вимогам ст.59 вищезгаданого Закону України.

Але громадяни, які повинні виконувати свої обов’язки як присяжні, не завжди ставляться до цього відповідально.

Так, в провадження Перевальського районного суду, 25 листопада 2013 року, надійшло кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 КК України, де передбачена міра покарання у вигляді довічного позбавлення волі. 10 грудня 2013 року обвинувачений по справі, заявив клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього, судом присяжних. Це клопотання було розглянуто, та до суду були викликані присяжні у кількості семеро осіб, які визначені автоматизованою системою документообігу з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Місія присяжних в суді впроваджується вперше.

Відповідний письмовий виклик, 12 грудня 2013 року, був вручений всім присяжним під розписку – особисто, як вказано в ст. 385 Кримінального процесуального кодексу України, не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику було зазначено день, час в місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжних, одним з головних обов’язків присяжного є невідкладне повідомлення суду про причини неможливості явки.

Незважаючи на це, в призначену дату, а саме 23 грудня 2013 року з семи присяжних до суду не з’явились троє. Два присяжних не повідомили про причини їхньої неявки, на виклики у телефонному режимі не відповідали.

Кримінальне провадження, з цієї причини, було відкладено на другу дату, а судом вжито відповідні заходи щодо заміни присяжних.

Але така поведінка присяжних не заслуговує на повагу. Керівники трудових колективів, які рекомендували таких осіб не можуть збагнути та пояснити таку поведінку своїх підлеглих.

Правосуддя по справі затягується, витрачаються додаткові державні кошти на його здійснення, а особи які повинні були виконувати свої обов’язки належним чином, навіть не повідомили про причини своєї неявки до суду.

Перші кроки присяжних турбують працівників суду, бо таке негативне відношення впливає на правосуддя та підриває його авторитет.

Надалі сподіваємося на взаєморозуміння з боку присяжних, які повинні виконувати вимоги закону про участь громадян у здійсненні правосуддя.