На думку юристів, нотаріальне затвердження валютних пожертв істотно ускладнить роботу благодійних фондів. У свою чергу в Мін’юсті відзначають, що чинні правила допомагають у відмиванні грошей, а тому їх слід змінити.
Реєстраційна вартість
Проект «Про внесення змін до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (№3100) подав до парламенту Кабмін, а підготовкою ініціативи займався Мін’юст. Як пояснюють у відомстві, документ має узгодити норми закону з положеннями Цивільного кодексу щодо посвідчення договору про благодійну пожертву валютних цінностей. Урядовці пропонують установити, що договір про благодійну пожертву валютних цінностей на суму, яка перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.), має укладатись у письмовій формі й підлягати нотаріальному посвідченню.
З критикою ініціативи виступив, зокрема, Український форум благодійників, який навіть підготував петицію з вимогою не включати проект до плану роботи парламенту. В організації наголосили, що новації призведуть до зменшення загальної кількості благодійних пожертв і унеможливить отримання останніх від нерезидентів. До того ж представники форуму підрахували, що зміни спричинять витрати на оплату послуг нотаріусів, хоча й не підвищать якості й ефективності самої благодійної допомоги. В об’єднанні підрахували, що із пожертви в розмірі 1500 грн. державне мито становитиме 17 грн., а дохід нотаріуса — 150—200 грн.
«Як показує досвід європейських країн, вирішення гострих соціальних проблем потребує сприятливих правових і податкових умов, державної підтримки благодійної діяльності, а не вимог нотаріального посвідчення сотень тисяч договорів щороку коштом благодійників або людей, що потребують нагальної та часто життєво необхідної допомоги», — наголосили благодійники.
Міністерство стоїть на своєму
У свою чергу в Мін’юсті зауважили, що вимога стосовно нотаріального посвідчення договорів поширюватиметься лише на пожертви валютних цінностей і не стосуватиметься інших договорів, які укладаються благодійними організаціями. Критика ж ініціативи, за словами виконувача обов’язків директора департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Мін’юсту Дмитра Журавльова, може бути пов’язана з тим, що благодійники не до кінця розібралися з положеннями документа. До того ж, за його словами, можуть бути й інші причини такої реакції. «Не секрет, що благодійні пожертви у валюті були одним зі способів переведення коштів у готівку, а часто — й сумнівних фінансових операцій», — відзначив Д.Журавльов.
Разом з тим проти ініціативи виступили не тільки представники благодійних організацій, а і юристи.
На думку Асоціації правників України, ухвалення такого закону стане великим кроком назад у розбудові громадянського суспільства. На думку членів об’єднання, держава, навпаки, повинна сприяти розвитку таких організацій, адже на них покладено обов’язок творення особливого виду соціальної взаємодії, тобто того пласту суспільства, що розташований між Урядом і приватними господарствами, де саме й взаємодіють асоціації, соціальні рухи та неприбуткові організації, які демонструють високий рівень суспільної самоорганізації.
Експерти переконані, що ініціатива практично нанівець зведе шанси багатьох людей на допомогу, а іноді на здоров’я та життя. Так, член правління АПУ Олена Сотник закликала громадськість об’єднати зусилля та направити відповідні звернення до всіх зацікавлених осіб, передусім до парламентарів, від яких і залежить доля законопроекту. «АПУ долучиться до активних дій з метою попередження прийняття проекту, який завдасть нищівного удару не лише по дитячій благодійності, а й стане перепоною для діяльності всіх організацій та інститутів громадського суспільства, які живуть за рахунок благодійний внесків», — наголосила О.Сотник.
© Закон і Бізнес
_03_03.png)
