На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №2472а) передбачає внесення змін до Кримінального кодексу (КК), Кримінального процесуального кодексу (КПК), а також законів "Про охорону дитинства" та "Про захист суспільної моралі" з метою імплементації норм Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, прийнятої 25 жовтня 2007 року та підписаної від імені України 14 листопада 2007 року (Конвенція).
Під час обговорення наголошувалося, що проект спрямований на встановлення відповідальності за злочини, пов'язані з сексуальною експлуатацією дітей, врегулювання процесуальних особливостей розслідування справ за участю дітей - свідків і потерпілих від цього небезпечного явища, та запобігання вчиненню відповідних протиправних дій щодо дітей з боку осіб, які працюють у постійному контакті з дітьми.
Народні депутати звертали увагу на те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради висловило до проекту закону низку зауважень і пропозицій та вважає, що він потребує доопрацювання. Зокрема, у висновку зазначається, що незрозуміло, чому змінами до КК пропонується криміналізувати вказані діяння, що вчинені лише за допомогою комп'ютерних систем чи комунікаційних мереж. Адже навряд чи такий спосіб схиляння дитини до дій сексуального характеру свідчить про його підвищену суспільну небезпечність у порівнянні з аналогічними діяннями, вчиненими іншим способом (наприклад, по телефону або у поштовому листуванні).
Крім того, парламентарії вказували на те, що запропоновані проектом зміни до статті 224 КПК щодо правил та тривалості допиту малолітнього або неповнолітнього виходять за межі предмету правового регулювання цієї статті. Так, нею врегульовується процесуальний порядок допиту як однієї із слідчих (розшукових) кримінального провадження. Водночас, порядок допиту названих вище осіб регулюється статтею 226 КПК "Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи", на що й є посилання в даній статті.
Увага акцентувалася на тому, що для більш повної імплементації положень Конвенції у національне кримінальне процесуальне законодавство окрім врегулювання порядку допиту малолітніх або неповнолітніх необхідно визначити специфіку проведення інших слідчих дій за участю дітей, особливо очної ставки (частина дев'ята статті 224 КПК) та пред'явлення особи для впізнання (стаття 228 КПК). Адже найбільше психологічне навантаження на дитину справляє не стільки допит, скільки особиста зустріч з особою, яка вчинила злочин.
Зазначалося також, що запропоновані зміни до Закону "Про захист суспільної моралі" не усувають його основного недоліку - нечіткості, розпливчастості основних термінів та дефініцій, які роз'яснюються та використовуються у ньому. Так, запровадження ще одного поняття "видовищний захід порнографічного характеру", яке майже дослівно відтворює поняття "видовищний захід еротичного характеру", ще більше ускладнює практичне застосування норм як цього Закону, так й інших законодавчих актів, які оперують відповідними поняттями (у тому числі й КК).
На думку членів Комітету, деякі зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради недостатньо обґрунтовані й положення законопроекту можуть бути доопрацьовані під час його підготовки до другого читання.
_03_03.png)
