ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПЕРЕВАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПЕРЕВАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

         Землі Перевальського району з давніх часів, як і весь Донбас, були на шляху народів із глибин Азії. Найдавніші археологічні знахідки в районі – з часів кам’яного віку. Тут жили кіммерійці, скіфи, сармати, хозари, печенеги, половці, татари. Після останніх наші землі довгий час були Диким Полем. Першими корінними мешканцями були запорізькі козаки, вони у ХУІІ – ХУІІІ ст. влаштували сторожові пікети у Чорнухинському Яру (смт. Чорнухине), Петровому Яру (с. Петрівка) та несли вартову службу, постачали Січ хлібом, кіньми, м’ясом. У середині ХУІІІ ст. на козацькі землі імперія поселила слав”яносербські роти, які відібрали в козаків ґрунти, заснували свої селища.   У 1724 році Бахмутськи соляноки на чолі з Микитою Вепрейським та Семеном Чирковим саме у нас знаходять пласти вугілля. До кінця ХІХ ст. декілька геологічних інспекцій досліджують надра краю. У середині ХІХ ст. діють дрібні вугільні копалини, шахти-дудки. Тільки з останньої третини ХІХ ст. у нас відбувається промисловий підйом: будується Катерининська залізниця (1884р.), металургійний завод ДЮМО у Алчевську (1896 р.), перші шахти №12 у околицях с. Селезнівка – Селезнівський рудник Мсциховського, рудники Юмашева, Конжукова, Толстікова. В 1913 році була заснована шахта “Перевальська” (тоді Ольго-Вєровський рудник), в 1911 році - шахта імені Артема (Катерининський рудник). Радянська влада прийшла в район у жовтні 1917 року. Почалося нове життя – будуються нові шахти: імені Сталіна (1935 г.), №25, 2-біс, по селах створюються комітети незаможників, колгоспи. Стаханівський рух підтримали гірники шахт – Леонтій Валейников у вересні 1935 року на шахті ім. Сталіна на вибійному молотку зробив за робочу зміну 8 норм. Район був у німецькій окупації з липня 1942 року по вересень 1943 року. Близко 22 тис. пішло на фронт і майже половина не повернулася звідти. Сотні були на каторзі у Германії. Перевальський район утворено Указом Президії Верховної Ради УРСР 04.01.1965 р., але тоді він мав назву Комунарський. У грудні 1968 року від земель району відійшла частина площі до нового Слав”яносербського району і наш район отримав назву – Перевальський.

ПАСПОРТ ПЕРЕВАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

         Дата утворення – січень 1965. 

Площа – 80,7 тис. га (3,1% області);

• 47,5 тис. га (60,4 %) - території сільськогосподарські угіддя в т.ч.;

пашні - 28,7 тис. га, сіножаті и пасовища - 17,2 тис. га, багаторічні насадження -  1,5 тис. га;

• ліси і лісонасадження - 10,4 тис. га;
• ставки і водойми - 625 га.

Кількість населених пунктів – 39, в т.ч. – 3 міста Перевальськ, Артемівськ, Зоринськ, 10 селищних і 26 сільських населених пунктів.

Населення – 71,8 тис. осіб, в т.ч. міського  – 67,4, сільського – 4,4.

Відстань        до м. Луганськ 45 км

На території Перевальського району розташовані:

·                    15 промислових підприємств,

·                    187 підприємств малого бізнесу (розрахунково),

·                     16 сільськогосподарських підприємств,

·                     34 селянських (фермерських) господарств,

·                     7 дитячих дошкільних закладів,

·                     23 загальноосвітні школи,

·                     5 лікарень,

·                     6 лікувальних амбулаторно – поліклінічних закладів,

·                     17 фельдшерсько-акушерських пунктів,

·                     1 відділення швидкої допомоги,

·                     23 бібліотеки,

·                     3 музея,

·                     23 будинки культури,

·                     8 сільських клубів,

·                     3 дитячі школи мистецтв,

·                     48 спортивних майданчиків,

·                     20 спортивних залів,

·                     4 стадіони,

·                     7 футбольних полів,

·                     378 підприємств торгівлі, у т.ч. – 241 магазин,

·                     82 ресторанних господарств,

·                     99 побутових підприємств.